Наші цілі


ТОЧКА ОПОРИ була заснована в 2009 році і за ці роки, пройшовши складний шлях від маленької ініціативної групи людей з обмеженими ресурсами до найбільшої національної ЛГБТ організації України, ми чітко вікрісталізували наші цінності, місію, стратегії і цілі.

img-target

Під ефективним механізмом ми розуміємо:

  • Можливість для представників ЛГБТ-спільноти в разі факту дискримінації або утиску звернутись до спеціального органу, що справедливо та неупереджено розгляне скаргу та відновить у правах особу, яка постраждала від дискримінації або утиску;
  • Чітку та прозору процедуру звернення із заявою щодо дискримінації або утиску та неупередженого розгляду такої заяви;
  • Спеціальний незалежний орган, що неупереджено розглядає скарги про утиски та недискримінації;
  • Наявність законодавчого зобов’язання для бізнесу та державних підприємств щодо застосування політик рівності в рамках корпоративних правил.

Як тепер?

  • Закон щодо заборони дискримінації декларативний та не містить чіткої та прозорої процедури розгляду скарг із дискримінації або утисків;
  • Відсутній орган, що може в рамках досудового врегулювання розглядати скарги з фактів дискримінації та утисків;
  • Адміністративним кодексом не встановлена відповідальність за дискримінацію або утиски;
  • Законом не встановлено чітке зобов’язання роботодавцям дотримуватись політики рівності та забезпечувати процедури недискримінації до найманих працівників.

Як має бути?

  • Створений спеціальний незалежний орган, що неупереджено розглядає скарги стосовно дискримінації або утисків;
  • Кримінальний кодекс передбачає покарання за злочини на ґрунті ненависті, гомофобію та дискримінацію, що пов’язані з насиллям;
  • Адміністративний кодекс передбачає покарання за факти дискримінації та утисків;
  • Законодавство передбачає  зобов’язання державних та приватних компаній дотримуватись політики рівності та включати в щорічне навчання працівників антидискримінаційний компонент.

Під державною політикою ми розуміємо:

  • Стабільну та цілеспрямовану діяльність органів державної влади стосовно питання прав ЛГБТ та протидії дискримінації за ознакою СОГІ, яка здійснюється ними безпосередньо або опосередковано та впливає на життя суспільства;
  • Напрям дій, регулярних заходів, виконання законів, бюджетних пріоритетів стосовно теми прав ЛГБТ;
  • Включення теми прав ЛГБТ в державні стратегії щодо роботи з  українським суспільством в різних напрямках (культурні стратегії, просвітницькі, правоохоронні);
  • Держава визнає ЛГБТ як окрему соціальну групу та спрямовує зусилля для надання цій групі повних прав та свобод.

Як тепер?

  • Держава не має єдиної стратегії/позиції щодо ЛГБТ, державні службовці допускають гомофобні заяви та прояви ненависті;
  • Держава ігнорує ЛГБТ як соціальну групу в наданні держаних послуг;
  • Виконавча влада не має стратегії/позиції щодо досягнення рівності для ЛГБТ, забезпечення рівними правами та послуги на рівні з іншими громадянами України.

Як має бути?

  • ЛГБТ є частиною національної державної стратегії, питання рівності прав для ЛГБТ включені в таку стратегію;
  • Держава (через такі інституції, як уряд, парламент, президент) має чітку позицію щодо необхідності забезпечення рівності прав для ЛГБТ (через внесення змін до законодавства);
  • Виконавча влада включає в свої галузеві стратегії питання прав та недискримінації ЛГБТ як соціальної групи (культурні, навчальні, правозахисні стратегії і т.д.);
  • Державні інституції, що працюють з суспільством, надають послуги для населення, включають в свої стратегії роботу з ЛГБТ як окремої соціальної групи (спеціальні просвітницькі курси в системі вищої освіти, відділи по роботі з злочинами на ґрунті ненависті в національній поліції).

Під толерантним суспільством загалом та зокрема до ЛГБТ ми розуміємо:

  • Існування можливостей для лесбійок, геїв, бісексуальних і трансгендерних осіб бути повноправними громадянами, яких приймають вдома, на роботі, в соціумі, де ЛГБТ живуть здоровим і щасливим життям, мають рівні можливості, права та обов’язки, а також, де досягнуто взаєморозуміння між людьми з різною сексуальною орієнтацією та за різними ознаками;

Як тепер?

  • Українське суспільство гомофобне та ставиться вороже до ЛГБТ-спільноти;
  • Суспільство має багато стигми та упереджених міфів щодо ЛГБТ-спільноти;
  • Журналісти у своїх матеріалах зазвичай використовують застарілі, стигматизуючі кліше/міфи про ЛГБТ;
  • ЛГБТ бояться робити камінг-аут вдома та перед родиною через стигму та дискримінацію.

Як має бути?

  • Для кожного (ї) громадянина (ки) є вільний доступ до правдивої інформації про ЛГБТ- спільноту;
  • Через Національний ЛГБТ-портал ми висвітлюємо життя ЛГБТ-спільноти та працюємо над розвіюванням міфів та стереотипів про спільноту;
  • Національний ЛГБТ-портал є головним джерелом інформації про ЛГБТ-спільноту для національних та міжнародних журналістів та новинних ресурсів;
  • В кожному обласному центрі має бути відділення БІ «ТЕРГО»;
  • До 2018 року PRIDEУкраїна виходить щомісячно та має на постійній основі (підписка) 10 000 тисяч читачів.

Під базовою підтримкою ми розуміємо:

  • Базовий безкоштовний пакет послуг, який можна отримати он-лайн чи офф-лайн через послуги, які надає Організація в процесі здійснення своєї діяльності;
  • В базовий пакет безкоштовних послуг входить: безкоштовне тестування на ВІЛ для ЧСЧ, консультування та супроводження дискордантних пар, надання психологічної підтримки для ЛГБТ, доступ ЧСЧ до безкоштовних лубрикантів та кондомів, соціальна підтримка ВІЛ-позитивних ЧСЧ;
  • Доступ до дружніх фахівців.

Як тепер?

  • ЧСЧ мають обмежений доступ до тестування на ВІЛ та засобів індивідуального захисту;
  • В регіонах слабкий доступ до дружніх спеціалістів (що не мають упереджень щодо ЧСЧ та ЛГБТ) та відсутнє розуміння щодо роботи з ЛГБТ-спільнотою (зокрема в частині надання медичних та соціальних послуг);
  • ЛГБТ мають обмежені можливості отримання дружніх соціальних послуг через державну систему соціального захисту.

Як має бути?

  • Безкоштовний доступ ЧСЧ до тестування на ВІЛ та профілактичних програм;
  • Доступ ЧСЧ до безкоштовних лубрикантів та кондомів;
  • Програма надання АРТ для ВІЛ-позитивних людей одразу після діагностування ВІЛ;
  • Спеціальна програма для доступу до медико-соціальних послуг ЛГБТ в регіонах;
  • Навчання юристів мережі безоплатної правової допомоги щодо роботи з ЛГБТ (зокрема щодо злочинів на ґрунті ненависті);
  • ЛГБТ-хаб, дружній та вільний від стигми та дискримінації простір для ЛГБТ.